Відправлено: 25.04.08 20:56. Заголовок: ревнощі....

хто що про це думає.. пишемо тут...

 Відправлено: 25.04.08 22:23. Заголовок: якщо когось кохаєш т..

якщо когось кохаєш то будеш ревнувати, але, з іншої сторони, коли ти кохаєш людину, то повинен їй довіряти, і тут уже ревнощам місця немає... ееее, шось таке наплів...

 Відправлено: 26.04.08 00:07. Заголовок: Ну значить так..я за..

Ну значить так..я зара теж напліту...і напліту таке..шо воно буду перечити одне одному...але пишу те шо думаю...От я дуже рєвніва-вже писала шо рівную навіть друзів...А питання про довіру підходить тікі для закоханих чи для подружньої пари..Ну в такому смислі.Але ж тоді причому тут "довіра"до друзів..Тож не можна сказати шо я рєвную друга,бо не довіряю йому..А от чого тоді я ревную??Бо просто хочу шоб вся увага мені була?Так виходить Чи може рєвность пов"язана з почуттям власності..Ну типу як кажуть"собствєнніца"..Ну да..я то мабуть така..Значить вже 2 причини виявилось ,чому можна ревнувати...
Тепер розглянемо питання ревності в пари..От візьмем це саме питання "довіри"..Типу "ревнуєш-значить не довіряєш"...блін...так а кому зара можна довіряти??Чи не так?...Нє..ну довіряти то можна...але чи варто...Я от нікому не довіряю...принаймні на всі 100..може на якихось там 30 відсотків максимум...
І ще.."ревнуєш значить любиш"...мабуть це не завжди правильно..можна не любити але ревнувати-те саме почуття власності...
всьо..нагородили...так і вийшло шо одне перечить іншому...але сказала те шо думаю...

 Відправлено: 26.04.08 00:43. Заголовок: навіть в сім'ї б..

навіть в сім'ї бувають ревнощі не як прояв недовіри... ревнощі, можна сказати, до уваги... якось так... в той чи інший момент, коли чоловік(дружина) проявляє увагу до когось (навіть просто спілкується) ти хочеш щоб була приділена увага тобі... таке собі маленьке его...з однієї сторони то не правильно, хоча з іншої...мені наприклад подобається, коли мій чоловік мене ревнує до когось... але сама страшенно не люблю ревнувати... і по закону подлості ревнощі сидять в мені... навіть буває до Тіми чи до начальника, чи до будь-кого...воно є і все... а позбутися якось і не знаєш як...

 Відправлено: 26.04.08 03:29. Заголовок: Ооо... То я дивлюся ..

Ооо... То я дивлюся тут зібралися справжні ревнивці і ревнивиці!!! Хе-хе... Приєднуюся до вашого клюбу... :)))
а взагалі то просто різні ревнощі... ;) от і все... І ніщо нічому не суперечить... :)

 Відправлено: 26.04.08 09:06. Заголовок: о... точно... я прос..

о... точно... я просто не догнала відразу, шо то так мона назвати... в мого чоловіка страшенні ревнощі до своєї кружки, наприклад... і в мене таке є... ну не люблю коли її хтось бере... бо блін ще поб'ють і скажуть "вибачте, я не хотів" і підуть... того ревнощі бувають різні і за значенням і за розміром...)))

 Відправлено: 03.05.08 20:19. Заголовок: багато накатаю якось..

багато накатаю якось потім, а зара скажу, шо:
я дуууууууууууууууууже ревнивий. та й взагалі, якщо тобі вона (він) не байдужа (-ий), то не ревнувати просто не мона.

 Відправлено: 03.05.08 20:56. Заголовок: згідна... і тож дові..

згідна... і тож довіряєш людині...але от десь сить та гидота і гризе...

 Відправлено: 03.05.08 21:43. Заголовок: і фіг зуби поламаєш ..

і фіг зуби поламаєш тій гризоті, шоби не кусала

 Відправлено: 03.05.08 23:07. Заголовок: тада...(((( :sm65: ..

тада...((((

 Відправлено: 04.05.08 09:24. Заголовок: Ревнощі - то така сп..

Ревнощі - то така справа, що приносить більше негативу тому, хто ревнує... Правду кажуть, що ревнощі гризуть людину з середини. Це як якась хвороба, від якої немає ліків, від якої адекватно не можеш сприймати ситуацію.
Я дуже ревнива... Можу приревнувати до будь-якого стовпа... і ніщо не можу з цим зробити...
Я розумію, що головне - довіра. Тому нічого не кажу коханому..... Від ревнощів погано лише мені.... як же тоді цього позбутися?!...

 Відправлено: 04.05.08 12:03. Заголовок: Дааа..згідна...ревно..

Дааа..згідна...ревнощі псують здоров"я..дуже..Але..дійсно важко з цим шось зробити...Головне не сваритись через ревнощі..бо тоді ,яка ж це дружба або кохання..Коли дорогій людині псуєш нерви,того шо ревнуєш,тоді вже не можна сказати шо дуууже любиш людину...Бо ж виходить,шо ти їй робищ погано..отак...

 Відправлено: 04.05.08 21:21. Заголовок: є ще одна сторона.....

є ще одна сторона... іноді буває, що люди дають причину для ревнощів... і тут вже якщо ти псуєш цій людині нерви через те, що вона добилась твоїх ревнощів, то це вже хай получає по заслугам...))) сама догралась... (людина в плані)

 Відправлено: 05.05.08 00:51. Заголовок: Та то всьо хєрня кар..

Та то всьо хєрня карочє...Роблю свої висновки..ревнувати можна але тихо...і якшо дійсно є тому причина..не придумана і надумана ,а реальна причина..А так-це просто неповага до людини:влаштовувати скандали,псувати нерви і недай Боже знагліти до такої міри,щоб недозволяти спідкуватись з тим,до кого ревнуєш..Бо ніяка людина (хтоб це не був,навіть дитина)не належить іншій людині і не має права керувати нею..Це моя думка...
і ще...ревнувати з претензіями і емоціями можна поприколу...але коли це видно шо це прикол...от як до друзів-хлопців тих самих...Я і Тіму можу рівнувати і інших своїх друзяк..і сильно рівнувати..Але вголос можу тікі висказати в жарт...

 Відправлено: 05.05.08 12:22. Заголовок: але це вже лицемірст..

але це вже лицемірство коли ти кажеш все добре і мило посміхаєшся, а насправді хочеться померти наприклад... навіщо видавати за жарт правду?..після цього зникає довіра до людини, бо коли хочеш допомогти чи порадити шось, а вона тобі:"Та всьо нармально..." і посміхається, хоча ти знаєш що все не так, то якось неприємно робиться... людина, яка не спроможна зізнатися в своїх недоліках, лажах чи недосконалостях (шось таке) є дуже слабкою людиною, яка неможе прямо сказати так чи ні... а просто все переводить в жарт... тоді її і її слова, вчинки й будуть сприймати так само... просто як жарт... не більше...
думаю хтось щось зрозумів з цього?...

 Відправлено: 05.05.08 12:48. Заголовок: Mashkina пише: Бо н..

Mashkina пише:

цитата:

Бо ніяка людина (хтоб це не був,навіть дитина)не належить іншій людині і не має права керувати нею

повнюсті згідна...але то все відносно... є й інша сторона медалі... якщо ти посадив дерево, вирощував його, доглядав і коли на ньому з'явились плоди ти маєш право їх збирати... і маєш право сказати-то моє дерево...і вирішувати коли і який плід зірвати... так само після штампу в паспорті в кожного з'являються права і обов'язки... якщо ти живеш в громадянському шлюбі або просто зустрічаєшся з хлопцем, то ви не маєте один на одного жодних прав... це як людина без паспорта...(хіба якщо визначаюте якісь "свої" права) Він може гуляти з ким завгодно і коли завгодно і ти не маєш права докоряти її за це... ви маєте право не відчитуватись один перед одним...
Але якщо ви одружені, то з'являється ціла купа обов'язків...(але за згодою обох сторін ви маєте право на виключення)...Зі штампом в паспорті ти маєш право вимагати пояснення відносно витрачених грошей... маєш право дозволити чи заборонити шось...(інше діло послушність і коректність відносно прохання...бо мона поступити по свинськи і не звернути уваги на це прохання)якщо щось не подобається ви зобов'язані сісти і знайти компроміс...ти маєш дуже багато прав відносно чоловіка(дружини)... тих, які немає ніхто...(не враховуючи дітей, батьків і рідню...) а відносно просто хлопця жодних... після одруження чоловік і дружина стають власністю однин одного...(земною власністю...)

 Відправлено: 06.05.08 00:02. Заголовок: мягенька пише: але..

мягенька пише:

цитата:

але це вже лицемірство коли ти кажеш все добре і мило посміхаєшся, а насправді хочеться померти наприклад... навіщо видавати за жарт правду?..після цього зникає довіра до людини, бо коли хочеш допомогти чи порадити шось, а вона тобі:"Та всьо нармально..." і посміхається, хоча ти знаєш що все не так, то якось неприємно робиться... людина, яка не спроможна зізнатися в своїх недоліках, лажах чи недосконалостях (шось таке) є дуже слабкою людиною, яка неможе прямо сказати так чи ні... а просто все переводить в жарт... тоді її і її слова, вчинки й будуть сприймати так само... просто як жарт... не більше... думаю хтось щось зрозумів з цього?...

Чесно кажучи ніфіга не поняла
мягенька пише:

цитата:

повнюсті згідна...але то все відносно... є й інша сторона медалі... якщо ти посадив дерево, вирощував його, доглядав і коли на ньому з'явились плоди ти маєш право їх збирати... і маєш право сказати-то моє дерево...і вирішувати коли і який плід зірвати... так само після штампу в паспорті в кожного з'являються права і обов'язки... якщо ти живеш в громадянському шлюбі або просто зустрічаєшся з хлопцем, то ви не маєте один на одного жодних прав... це як людина без паспорта...(хіба якщо визначаюте якісь "свої" права) Він може гуляти з ким завгодно і коли завгодно і ти не маєш права докоряти її за це... ви маєте право не відчитуватись один перед одним... Але якщо ви одружені, то з'являється ціла купа обов'язків...(але за згодою обох сторін ви маєте право на виключення)...Зі штампом в паспорті ти маєш право вимагати пояснення відносно витрачених грошей... маєш право дозволити чи заборонити шось...(інше діло послушність і коректність відносно прохання...бо мона поступити по свинськи і не звернути уваги на це прохання)якщо щось не подобається ви зобов'язані сісти і знайти компроміс...ти маєш дуже багато прав відносно чоловіка(дружини)... тих, які немає ніхто...(не враховуючи дітей, батьків і рідню...) а відносно просто хлопця жодних... після одруження чоловік і дружина стають власністю однин одного...(земною власністю...)

-не згідна..Це егоїзм..причому повний...Такі погляди на стосунки частіше за все їх розривають...житттям доведено Ніхто нікому не належить ні до одруження ні після...Ми всі належим Богові...Це все банально звучить,але воно так є!!!Є звісно різниця в тому ,що одружуються ради того шоб захомутати чоловіка,шоб нікуди від тебе не дівся...Це взагалі гидко...А відносини не повинні мінятись після одруження...якшо люди люблять і довіряють один одному,то після весілля так і буде...а якшо ні,то це вже те ,про шо я писала вище...Причому якшо чоловік(дружина)починає відчувати тиск моральний-відносини дуже часто псуються..Це раз..А по-друге чоловіки наприклад дуже не люблять відчувати,шо їх пасе дружина і контролює...Починаються сварки,вияснялово і т.д..Ну а далі відомо чим це закінчується...

 Відправлено: 06.05.08 10:51. Заголовок: Mashkina пише: Ми в..

Mashkina пише:

цитата:

Ми всі належим Богові...Це все банально звучить,але воно так є!!!А відносини не повинні мінятись після одруження...

так... ми належимо Богові так як і все інше... але я кажу про "земну належність"... чи ти скажеш що чоловік (дружина) має право після шлюбу так само гуляти і спати з ким захоче, ночувати де захоче, приходити коли захоче і робити те що робив і до одруження?... повторюсь ПІСЛЯ ОДРУЖЕННЯ В КОЖНОГО З'ЯВЛЯЮТЬСЯ ПЕВНІ ОБОВ'ЯЗКИ!!!!!!!!!!!!!!!
Mashkina пише:

цитата:

Причому якшо чоловік(дружина)починає відчувати тиск моральний-відносини дуже часто псуються..

для того щоб цього не було потрібно просто приділяти час однин одному... багато говорити на рахунок подобається-неподобається... ділитися переживаннями... і шукати компроміси... це не так, що жінка пиляє-пиляє без причини, бо їй нема що робити...я проти такого...але якщо її (його) щось турбує, то потрібно про це обов'язково сказати, поговорити і прийти до якихось висновків, які задовільнять обох...
терпіти неможу, коли Серий сидить розбитий, злий, без настрою і каже мені все нормально... це не правильно...і добре, що він це розуміє... бо інакше...незнаю...важко було б...
І на рахунок егоїзму... Небачу нічого егоїстичного в тому, що сім'я має бути на першому місці... якби мені чоловік сказав, я не хочу, щоб ти йшла туди-туди чи робила те-те, то звичайно, після довгих вмовлянь, якщо він все-таки буде проти, я зробила б так я він просить... бо то мій обов'язок...покора-це одна з самих складних штук в житті... важко покорятися коли страшенно хочеться протилежного...Якби мій чоловік сказав мені не спілкуватись з моїми батьками...я б це зробила... бо в Біблії написано "Відліпиться і приліпиться..." (а отже я повинна тепер найперше прислухатись до його думки, а тоді все остальне), але він так не скаже, бо на це немає причин...якби він сказав наприклад не піти на весілля до кращого друга,бо він ревнує мене до нього чи йому просто не подобається ця людина, то я б не пішла... бо тепер він (чоловік) на першому місці... і це і є проявом любові, поваги, цінності людини...коли ти можеш відмовитись від усього дорогого тобі заради коханої людини... не просто того шо це її примха... а того, що це врятує наприклад відносини... чи укріпить їх... чи просто допоможе уникнути болі...
це закон і егоїзму тут нема... егоїзм робити так, як ти хочеш не дивлячись нінащо і не не слухаючи думку інших... оце повний егоїзм задовільнити лише себе, не дивлячись на те, чи буде комусь від цього боляче...

 Відправлено: 06.05.08 11:25. Заголовок: мягенька пише: Якби..

мягенька пише:

цитата:

Якби мій чоловік сказав мені не спілкуватись з моїми батьками...я б це зробила...

-це повний брєд... Батьки -найрідніші люди,а чоловік...Він тебе може любити любити,а потім перелюбити..Бо ніхто від такого не застрахований...Таке часто буває-нічо не зробиш..а батьки будуть любити завжди
Переходимо до наступного:Забороняти спілкуватись або бачитись з кимось-це верх егоїзму,тим паче якшо немає причини,і взагалі ти сама собі перечиш..Пишеш шо треба довіряти і про все говорити і тим самим,забороняючи шось чоловікові ти йому не довіряєш..Виходить так...Або відчуваєш невпевненість в собі..Але тоді вже з цим не так треба боротись..Повір,від того шо ти шось будеш забороняти нічо не зміниться..тікі навпаки..Чоловік може почати від тебе все приховувати..те саме спілкування..так,шо ти про це ніколи не взнаєш..Тобі так норамльно буде???От оце я і хотіла донести...
мягенька пише:

цитата:

егоїзм робити так, як ти хочеш не дивлячись нінащо і не не слухаючи думку інших... оце повний егоїзм задовільнити лише себе, не дивлячись на те, чи буде комусь від цього боляче...

-згідна з цим...але то інше,я такого не писала..Задовільняти тікі себе -це зооовсім інше...Ти відходиш від основної теми...

 Відправлено: 06.05.08 11:45. Заголовок: Mashkina пише: Забо..

Mashkina пише:

цитата:

Забороняти спілкуватись або бачитись з кимось-це верх егоїзму

нічого не можна заборонити людині... але якщо ти висловлюєш думку відносно хочу-нехочу, приємно-неприємно, то це лише якісь прохання, а не заборони... того і кажу, що треба шукати компроміс...якщо друга половинка має причину для ревнощів, то потрібно не збільшувати це, а навпаки постаратись знищити її... а яким способом це знову ж таки вирішується разом... оце я мала на увазі...
а на рахунок батьків... і батьки стають причиною розлучень... знаю не один такий випадок...це по-перше..., а по-друге є я не мала на увазі саме батьків... батьки-це уособлення чогось дорогого, від чого важко відмовитись...

 Відправлено: 06.05.08 12:11. Заголовок: мягенька пише: має..

мягенька пише:

цитата:

маєш право дозволити чи заборонити шось.

(Пост N: 1496)

мягенька пише:

цитата:

нічого не можна заборонити людині

(Пост N: 1506)
Так можна чи ні???